Російський план, осмислений і нещадний

У тому, що Росія наступає, сьогодні вже не сумнівається ніхто. У тому, що тактична мета цього наступу - зрив підписання Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, - теж. У щільній димовій завісі суперечливих повідомлень ЗМІ ведуться лише дискусії, як розцінювати перші залпи Москви, що це - сигнальні ракети, або рвуться вже бойові снаряди?

Отримавши останні зведення від надійних джерел з лінії вогню, ми можемо стверджувати: Росія відкрила перший український фронт. Поки що перший.

Як свідчать донесення розвідки ZN.UA, ще донедавна Росія не розглядала економічну війну як основний засіб протидії зближенню України з ЄС та укладення асоціації. Кремль був упевнений, що знаходження Тимошенко у в'язниці - найнадійніший запорука того, що Угоди не буде. У тому ж, що Тимошенко залишиться у в'язниці, сумнівів у Кремля також не було. І Москва дозволила собі розслабитися. Не так, щоб зовсім закрила очі на наші проєвропейські шури-мури, але, мабуть, вирішила, мовляв, гаразд, нехай нагуляються перед весіллям - з Митним союзом, зрозуміло.

Але, стверджують наші джерела, на початку червня Москва отримала приголомшливу інформацію з Берліна: фрау Меркель вже не вважає тюремне ув'язнення Ю.Тимошенко непереборною перешкодою для асоціації з Україною і схиляється до підписання Угоди. Прокинулася Москва швидко і, як ви розумієте, не в найкращому настрої. Негайно було проведено екстрену нараду, на якому, згідно з інформацією джерела ZN.UA, раднику президента РФ С.ГЛАЗЬЄВА Путіним було поставлено завдання терміново розробити стратегію недопущення підписання Україною угоди з ЄС і втягування її в МС.

Глазьєв закликав на допомогу Медведчука, який є не тільки багаторічним довіреною особою Путіна, а й, як стверджують присвячені, вже рік виконує за пропозицією ... Януковича роль "зв'язкового" Банкової з Кремлем. Справа в тому, що Віктор Федорович, перебравши на роль конфідента кілька кандидатур - від Льовочкіна і Бойка до Порошенка і Клюєва, - не задовольнився жодної з них. Путін і Янукович розмовляють "різними мовами", тому їм потрібен перекладач, роль якого часом і виконує кум президента РФ.

Стратегія тиску на Україну була розроблена в стислі терміни і покладена Путіну на стіл. У ході аналізу допущених помилок в Москві дійшли висновку, що вони вперше програли інформаційну війну Україні. Був проведений ретельний моніторинг українського телеефіру, і російському лідеру продемонстрували не тільки вражаючу "нарізку" сюжетів основних українських телеканалів про те, який поганий Митний союз, і як добре Україні буде після укладення асоціацію з ЄС, а й доклали список власників цих каналів, а також детальну інформацію про їхній бізнес і зовнішньоекономічної діяльності на російському напрямку - і про Пінчука з його трубами і ялтинськими європейськими ініціативами, і про Порошенка з цукерками і "Богданами", особисто агітує з телеекрану за асоціацію, і про Коломойського, нахабно укравшем "Укртатнафту", і про Льовочкіна, Фірташа, Ахметова, наводнили Росію своєю продукцією, але дозволяють своїм каналам очорняти Митний союз, і про Родині, талдичащей про європейський вибір, але бажає заробити на російських нафтових потоках - загалом, про всіх, хто "жирує" за рахунок Росії і платить їй чорною невдячністю.

Кремль був розлючений - не можна так безпардонно кусати руку годувальника. Україна необхідно поставити на відведене їй в МС місце, вдаривши по ряду її економічних стовпів. Завдаючи удару по найбільшим українським товаровиробникам, які експортують продукцію до Росії, Москва має намір створити істотні проблеми їх бізнесу, тим самим змусивши власників втихомирити свої розперезалися ЗМІ і зажадати від керівництва України відмовитися від асоціації з ЄС на користь Митного союзу. Але й без тиску олігархів українська влада, за задумом, незабаром повинна відчути подих війни навіть у глибокому тилу.

За деякими оцінками, за сім місяців 2013-го український експорт знизився на 12%, до Росії - більш ніж на 20%. Якщо дана тенденція не зміниться, і від третирування українського імпорту РФ не відступиться, то до кінця року Україна може втратити від п'яти до восьми млрд дол

Проблеми з бізнесом у найбільших експортерів та платників податків, які формують значну частку як бюджету, так і ВВП, неминуче призведуть до зниження виробництва, зменшення надходжень до бюджету, невиплат зарплат або скорочень робочих місць і ... що? Правильно - до зростання невдоволення електорату, і так не сильно жалующего нинішню владу. Одна з цілей Кремля - ​​вибити електоральну грунт з-під ніг Януковича в східних і південних областях країни. Російська соціологія показує, що господарю Банкової в різній мірі довіряє 21% громадян України, а господареві Кремля - ​​42%. Виходячи з цих цифр, в Москві розраховують, що в пошуках винного в різкому погіршенні соціально-економічної ситуації в країні і крах надій на відновлення дружби і любові з Росією кримчани і одесити, харків'яни і запорожці, луганчани і донеччани вкажуть на того, кому довіряють менше , і в протистоянні Януковича і Путіна підтримають останнього.

Зведення з митного поля бою

Зверстаної в червні стратегії підпорядкування України пилом припасти не дали. Її реалізація почалася негайно. Честь стати першими жертвами випала В. Пінчуку ("Інтерпайп") і Таруті (Індустріальний союз Донбасу): 16 липня прем'єр РФ Д.Медведєв оголосив про рішення російського уряду не продовжувати на друге півріччя квоти на безмитне ввезення українських труб. Наступним під згубний для українського шоколаду вогонь стратегічного партнера потрапили П.Порошенко і його "Рошен".

Про масовану атаку на українських виробників-експортерів широка громадськість дізналася в минулу середу. Федерація роботодавців України (ФРУ) повідомила, що з 14 серпня 2013 р. "в профіль ризику системи управління ризиками Федеральна митна служба РФ до перших чотирьом десяткам підприємств, що потрапили туди в липні цього року, додала всіх без винятку українських експортерів. При цьому заходи попередження ризику ще більше посилені ". За інформацією ФРУ, російська митниця піддає українські вантажі тотальної перевірки, включаючи вивантаження, перевантаження і завантаження їх назад в транспорт. "Все це призводить до збільшення термінів простою вагонів та інших транспортних засобів, і, як наслідок, веде до подорожчання або зриву поставок товарів, псування продукції, підриває позиції українських виробників на ринку РФ. При цьому російський ринок для багатьох українських підприємств є критично важливим ", - підкреслюють у ФПУ. За підрахунками Федерації, експорт українських товарів до РФ у другому півріччі прогнозувався на рівні 8,5 млрд дол "Втрати України від описаних дій російської сторони можуть досягти, залежно від розвитку подій, до 2-2,5 млрд дол тільки в другому півріччі поточного року ", - підрахували в ФРУ.

Ситуація з продукцією українських підприємств, що зазнають зараз труднощі у спілкуванні з митною службою Росії, дещо інша, ніж у випадку з "Рошен", якому офіційно оголосили про заборону на ввезення його продукції і навіть назвали яку-ніяку як би причину. Раптове, небувало пильну увагу ФТС РФ до українського експорту, ніхто офіційно ні Україні, ні її виробникам не пояснює.

Уряд РФ офіційно відхрестилося від недружніх дій, пояснивши, що рішення про зупинку українського імпорту приймалося російської митної службою, зрозуміло "дикоростучої". У ФМС РФ заявили про розширення переліку необхідних документів і наполегливо перешкоджають попаданню української продукції на російський ринок. За свідченням представників багатьох вітчизняних компаній, чий товар не може пройти розмитнення в РФ, варти російської митного кордону діють за шаблоном: покрутивши в руках сертифікати походження товару СТ1, що дозволяють його безмитне ввезення в РФ в рамках зони вільної торгівлі СНД, висловлюють сумнів у достовірності документа і вимагають ще якихось підтверджень, проведення експертизи. А поки пропонують залишити товар на терміналах митниці (на місяць-другий), вручаючи прейскурант на послуги зберігання, розвантаження і завантаження. Не подобається такий варіант, потрібно терміново доставити товар покупцеві? Будь ласка, платіть мито, встановлену для європейських імпортерів (ви ж в Європу хочете, чи не так?), І проїдьте. Будете подавати до суду? Та будь ласка! Через півроку він винесе рішення, тоді й приходьте. Продукцію деяких українських компаній, наприклад, постачають до Росії овочі та фрукти, на кордоні з особливою пристрастю почали перевіряти та фітосанітарні служби. У деяких, як, наприклад, у "Метінвесту" митниця стала вимагати відбір проб, в результаті якого порушується цілісність металопродукції.

Знімальні групи деяких телеканалів мотаються по прикордонним пропускним пунктам, відстежуючи ситуацію. Не виявивши величезних черг з фур, заспокоюють телеглядачів: мовляв, поки ще не все так погано. Але справа в тому, що багато великих виробників проводять розмитнення свого товару не на кордоні, а вже на території Росії на митних пунктах у місцях призначення товару. Може, хтось загляне і туди? Що там відбувається?

І, начебто, формально не до чого прискіпатися: росіяни діють у відповідності зі своїм митним кодексом, суворо дотримуючись букви, та й духу теж, кодексу і раптово оголошених підзаконних актів. "Італійський страйк", та й годі: все скрупульозно виконують свої обов'язки, чітко дотримуються інструкцій, а справа, в нашому випадку - український експорт - варто. Он і в Держдумі пояснюють: жодної політики, просто бюрократичні складнощі, адже Україна - не член Митного союзу, в МС їй було б простіше ...

Багато українські експортери, як, наприклад, "Оболонь", вирішили не випробовувати долю і взагалі призупинили свій експорт в РФ, бажаючи почекати і подивитися, на які нові митні вишукування підуть росіяни. Чекати, можливо, доведеться довго, адже вишукувань, і далеко не тільки митних, у тих заготовлено чимало - ціла Стратегія. Її текст ми і публікуємо в цьому номері ZN.UA на стор 3. Це наша інформпомощь вітчизняної влади, яка, можливо, зрозуміє, яку контрстратегії розробляти ... Не варто боятися обсягу тексту. Прочитайте. Не пошкодуєте.

Чому проспали

А тепер один з найголовніших питань: чому Україна виявилася абсолютно не готова до такого повороту подій? Кажуть, Микола Янович теж дуже нервово задавався їм на останньому засіданні Кабміну. Треба ж! А ось за нашою інформацією, ще в лютому В.Януковича поінформували про можливі економічні "санкції" Росії; про те, що країни Митного союзу розробляють нові вимоги до якості продукції; попередили, що необхідно готуватися, в тому числі, і до можливої ​​повномасштабної економічної блокаді. Президент, як стверджують наші джерела, поділився інформацією з прем'єром, той нібито відмахнувся, мовляв, не турбуйтеся, все вирішимо.

На тому, мабуть, обговорення "українського стратегії", опрацювання рішень можливих економічних проблем з Росією і закінчилося. Хоча тривожні дзвіночки продовжували надходити. І від українських посольств, які свідчили про роботу росіян в країнах Європи щодо створення складнощів для підписання Угоди про асоціацію та пропаганді Митного союзу. І від самої Росії, попереджають (правда, визнаємо, мляво), що в разі створення ЗВТ з ЄС Україна зіткнеться з економічними труднощами з боку МС. І від експертів, не вірили, що Росія так просто "відпустить" Україну. І від бізнесу. До речі, цитований вище заяву ФРУ - вже третє за рахунком.

Але на Банковій і Грушевського чомусь були спокійні, чи то обманувшись млявістю Росії в зимово-весняний період, чи то повіривши у власний антикризовий геній, чи то поклавшись на звичайне "авось пронесе".

Де були, чим займалися наші розвідка і контррозвідка, незрозуміло. Мабуть, угоду про невіданні специфічної роботи на території партнера виконує тільки українська сторона ... Куди дивилося наше посольство (посол, до речі, зараз у відпустці, хоча, кажуть, знаходиться в Москві), по ідеї, покликане не тільки тримати руку на пульсі двосторонніх відносин, але і вловлювати його найменші зміни? Потужний викид адреналіну в Кремлі всі вони прогавили.

За нашою інформацією, вже в липні, коли у низки українських виробників почалися проблеми на митниці, голова ФРУ Д.Фірташ написав доповідну Януковичу, в якій навів витяги з документів Федеральної митної служби РФ, що містять список 49 "ризикованих" українських підприємств, та поінформував про виниклі труднощі. У зв'язку з чим тільки минулого тижня (!) Президент дав доручення РНБОУ координувати роботу з оцінки ситуації та її прогнозуванню, а також з підготовки заходів у відповідь, оскільки, напевно, нарешті усвідомив, що це питання національної безпеки, а не приватні проблеми приватного бізнесу, як про це привселюдно заявляв перший віце-прем'єр С.Арбузов.

Тільки зараз, очевидно, буде створюватися ситуаційна кімната. Ще тільки в зародку плани відкриття в уряді гарячої лінії для українських експортерів, у яких виникли проблеми з поставками продукції в Росію. Тільки в останні дні департаменти Мінекономіки почали, причому досить мляво - мозковим штурмом це ніяк не назвеш, роздумувати: а що ж з усім цим робити? І, нарешті, тільки вчора Азаров створив групу (на чолі з віце-прем'єром Ю.Бойко) з врегулювання ситуації. У групу навіть не увійшов представник МЗС, зате був включений "постпред ТЗ в Україні" В.Мунтіян.

А адже у Віктора Федоровича був ще один шанс спробувати запобігти наступну проблему, або, усвідомивши неминучість, спробувати підготуватися до її мінімізації. Тим більше що до моменту візиту Путіна на святкування хрещення Русі перші підприємства зі списку "ризику" вже почали зазнавати труднощів. За інформацією наших джерел, ніякого ігнорування Путіним Януковича (так смакував і вітчизняними, і російськими ЗМІ) під час останнього приїзду ВВП в Київ не було. Так, перша їх зустріч справді протривала 15 хвилин. А потім, як свідчать наші конфіденти, Путін нібито запропонував Януковичу: "А поїхали на круглий стіл до Медведчука". Той відмовився, пославшись на важливі міжнародні зустрічі. "Та й вам не раджу", - сказав Янукович Путіну. Проігнорувавши зауваження, пізніше Путін приїхав до Януковича у "Залісся" з десятком папок по заявлених до переговорів питань. Спілкування двох президентів тривало близько чотирьох годин. Правда, як пліткують злі язики, провести їх Віктор Федорович запропонував за ... полюванням на куріпок. Так що серйозної бесіди про наболіле не вийшло. "Залісся" Володимир Володимирович покинув, збагатившись двома "новинами" - Янукович добре стріляє і Тимошенко з тюрми не вийде, навіть після 2015

За інформацією ZN.UA, Путін розглядав можливість ще однієї своєї зустрічі з Януковичем на цих вихідних. Двом президентам 17-18 серпня компанію в Криму повинен був скласти казахстанський колега. Але Путіну потрібен був конкретний результат. Оскільки Київ білий прапор поки не вивісив, візит було скасовано. Чекають-с.

У Києві ж намагаються активізувати мозкову діяльність, однак при гострому дефіциті мізків зробити це досить проблематично. Ну чому тільки вчора, через місяць (!) Після перших тривожних повідомлень з Росії щодо "Рошена", українська делегація вирушила до Москви з'ясовувати стосунки з паном Онищенко? І наскільки професійна і Широкопрофільні ця група "швидкого" реагування? Чому тільки в минулий четвер свіжоспечений постпред України при Євразійської економічної комісії В.Суслов промимрив, що в п'ятницю, 16 серпня, в Суздалі, куди вилетіла делегація на чолі з віце-прем'єром Бойко, спробує (!) В робочому порядку включити до порядку денного ЄЕК питання про проблеми з проходженням українських товарів через митний кордон Росії. "Наскільки це вдасться зробити, сказати складно. Поки на порядку денному це питання не стоїть ", -" порадував "чиновник. Чому він там вже не варто, якщо проблеми у наших експортерів почалися ще в середині липня?

Та тому, що влада це було не потрібно. Тому що вона вважає, що це особисті проблеми пінчуків, Тарута, порошенок, Коломойський та інших великих грошових мішків. Тому що досі Азаров і Арбузов, за нашою інформацією, віддавали вказівку міністрам "не підтримувати!", Дуже вибірково допомагаючи лише тим, хто зміг зацікавити Сім'ю чи то часткою в бізнесі, чи то ще якимись "вагомими аргументами". Тому що у Сім'ї лише два завдання - утримати ситуацію до виборів і зберегти власні доходи.

Але тільки наші недалекоглядні і недалекі "пастухи" не розуміють, що гладкі отари українського бізнесу, які вони безбожно стрижуть і доять, необхідно не тільки пестити і плекати, а й захищати поголів'я від північних варягів. Інакше стригти і доїти їх будуть інші.

Янукович ніяк не визнає, що головна небезпека для його влади і стану - не Тимошенко, а Росія. Прийшовши до влади і боячись втратити симпатії основного електорату, він загравав з Кремлем, замість того, щоб спантеличити кращі мізки країни розробкою довгострокової стратегії відносин зі стратегічним сусідом. Цього не було зроблено навіть тоді, коли ці відносини стали загострюватися. Хоча заради справедливості зауважимо: а кого спантеличувати? Арбузова? Прасолова? Кожару? Смішно. Хоча, напевно, все-таки трагічно. Для країни, державна машина якої неефективна навіть у мирний час. Що вже говорити про надзвичайний економічний стан.

Прокинувся - подумай,

що ти зробив для України

Ці слова екс-президента РФ Б.Єльцина сьогодні повинні ставитися до кожного українському політику, чиновнику, бізнесменові, журналісту і громадянинові.

І все ж, що Україна може зробити в ситуації, що склалася? Ось саме елементарне.

- Негайно запустити ситуаційний центр, де групи експертів і юристів зможуть вести пошук рішень та напрацьовувати комплекс відповідних та превентивних заходів.

- Безумовно, нинішні українські проблеми повинні стати предметом міжнародного розгляду. Як вважають багато експертів, Київ повинен звернутися до СОТ, членом якої є і Росія. Як свідчать наші європейські співрозмовники, Україна може розраховувати на солідну підтримку Євросоюзу в рамках організації. Здається, не залишаться осторонь і США, і інші члени СОТ, оскільки Росія - єдина за всю історію країна, що почала порушувати правила організації (причому не тільки щодо України), що не пробувши в її лавах навіть року. І хоча офіційно Росія поки не пояснила свої дії на українсько-російському митному кордоні, її методи - явне обмеження торгівлі і повинні стати предметом розгляду СОТ.

- Необхідно запросити термінові консультації і з Єврокомісією, адже це через свого прагнення підписати асоціацію з ЄС українська економіка опинилася в зоні російського прицільного вогню. Але одночасно необхідно максимально виконати пункти "списку Фюле", щоб до листопада не залишилося заборгованостей по "домашньому завданню".

- Варто звернутися і в Пітерський арбітраж зони вільної торгівлі СНД, адже вільної нашу торгівлю з Росією сьогодні не назве ніхто.

На меморандумі, підписаному країнами-гарантами після відмови України від ядерної зброї, серйозно зупинятися не будемо, оскільки навіть за часів "газової війни" 2009-го ніхто не спробував скористатися його механізмами, до слова, вельми ефемерними.

- Ряд експертів вважає, що необхідно вводити дзеркальні заходи щодо російських виробників, обмеживши їх експорт в Україну. Так, від цього постраждають і українські підприємства, але на війні без втрат не буває. Тим більше на війні нервів. В кінці-кінців, грузинам ж вдалося вистояти ...

- Чудовий об'єкт для пильної уваги - ЧФ РФ в Криму.

- А що, якщо зупинити прокачування російського газу, наприклад, засумнівавшись у його російському походженні або визнавши його якість не відповідним українським стандартам? Євросоюз злетить? Так треба ж виводити наші проблеми на міжнародний рівень. Думаєте, жартуємо? Ні, почули це пропозиція від дуже серйозних людей. "На війні як на війні", - кажуть вони.

Ми ж вважаємо, що витримати цю "психічну атаку" можна, лише об'єднавшись. Повинні консолідуватися українські олігархи, адже очевидно, що час, коли проблеми можна було вирішувати індивідуально, за принципом "кожен сам за себе", минув. Загальна загроза повинна згуртувати і підштовхнути до вироблення плану скоординованих дій.

Повинно мобілізуватися і українське суспільство. Так, Росія - наш сусід і партнер, який називається стратегічним. Але веде вона себе не по-сусідськи і вже тим більше не по-партнерськи. Невже для когось це все ще не очевидно? Українське інтернет-співтовариство вже вибухнуло закликами до співгромадян не купувати російські товари. У нас для цього не менше підстав, ніж у американців і європейців, демонстративно виливають в останні тижні на асфальт російську горілку.

Росія навряд чи очікує від України дієвого відсічі. І тому, що не гірше за нас з вами знає ціну української влади - її інтелекту, професіоналізму та патріотизму. І тому, що останні півтора десятка років Київ реагував на всі підступи Москви або жалюгідною посмішкою Ванюкіна, або злісним шипінням - не більше. Україна так і не спромоглася задіяти Меморандум про гарантії її безпеки, звернутися до Стокгольмського арбітражу, розтринькала можливість вирішити багато свої економічні проблеми з Москвою в рамках СОТ на етапі вступу туди Росії.

Напередодні Дня Незалежності громадянам, влади, опозиції, журналістам, "третьому сектору" належить вирішити, яка Україна нам потрібна. "Подарункова" або справжня. Яку потрібно заслужити і яку необхідно відстояти.